Програма поводження з твердими побутовими відходами міста Южноукраїнська на 2008-2012 роки

ВСТУП

Існуюча в Южноукраїнську система санітарного очищення міста не забезпечує належного санітарного стану міських територій, а технологія поводження з твердими побутовими відходами (ТПВ), що зводиться до їх збирання та вивезення на міський полігон (звалище), є застарілою і не відповідає сучасним екологічним та ресурсозберігаючим вимогам.
Проблеми, що мають місце у сфері поводження з побутовими відходами міста, потребують невідкладного розв'язання та фінансування заходів як на державному та регіональному, так і на місцевому рівні. Питання інвестування цієї сфери повинне вирішуватися комплексно за рахунок усіх можливих джерел фінансування.
Ефективне розв'язання проблем, пов'язаних з поводженням з побутовими відходами, можливе за умови визначення основних напрямків розвитку цієї сфери та впровадження комплексу заходів, які мають бути передбачені Програмою поводження з твердими побутовими відходами міста Южноукраїнська (надалі - Програма).
Ця Програма розроблена в порядку розвитку і реалізації основних положень загальнодержавної Програми поводження з твердими побутовими відходами (за постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2004 № 265).
Програма поводження з твердими побутовими відходами міста Южноукраїнська розроблена у відповідності до рекомендацій щодо підготовки місцевих програм поводження з твердими побутовими відходами" (за наказом Мінбуду України від 10.01.2006 № 2).
Програма містить 9 додатків у табличній формі які є обов'язковими її доповненнями.

1. Мета і завдання Програми
Метою Програми поводження з твердими побутовими відходами міста Южноукраїнська є: створення умов, що сприятимуть забезпеченню повного збирання, перевезення, перероблення, утилізації, знешкодження та захоронення твердих побутових відходів; координація та активізація дій органів усіх гілок місцевої влади, суб'єктів господарювання, населення для забезпечення реалізації загальнодержавної Програми поводження з твердими побутовими відходами та державної політики в цій сфері, яка спрямована на підвищення ресурсозбереження, зменшення шкідливого впливу відходів на навколишнє природне середовище і здоров'я людей.
Для досягнення цієї мети передбачається розв'язати такі основні завдання: зменшити обсяги утворення відходів та захоронення їх на полігоні (звалищі), збільшити використання ресурсно цінних компонентів твердих побутових відходів (далі ТПВ) для виробництва матеріалів та виробів, створити умови для ефективного використання побутових відходів як енергоресурсу та впровадити комплексну переробку і утилізацію їх ресурсоцінних компонентів, впровадити новітні технології і сучасні та ефективні засоби механізації у сфері поводження з побутовими відходами, покращити якість і розширити обсяги надання послуг у цій сфері.

2. Загальна характеристика міста та аналіз існуючого стану сфери поводження з твердими побутовими відходами
Місто Южноукраїнськ належить до категорії малих монофункціональних міст, основним промисловим об'єктом якого є відокремлений підрозділ „Южно-Українська АЕС” державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія „Енергоатом” (далі ВП ЮУ АЕС).
Южноукраїнськ розташований у степовій кліматичній зоні півдня України. Клімат степовий помірно-континентальний з м'якою і малосніжною зимою, тривалим, жарким та посушливим літом. Це кліматична зона (ІV) недостатнього зволоження (коефіцієнт зволоження Кзв. – 0,50...0,75). Середньорічна температура – близько 10о С. У ґрунтовому покриві переважають звичайні чорноземи, суглинки, глини, піщані ґрунти.
Южноукраїнськ є містом обласного підпорядкування. Місто розташоване в південній частині України на лівому березі річки Південний Буг (в середній її течії) на межі Арбузинського та Доманівського районів Миколаївської області (в північно-західній її частині) на відстані 7 км від залізничної станції Южноукраїнська. Найближчі населені пункти: с.м.т. Костянтинівка; села Богданівка, Маріївка, Панкратове, Іванівна, Бузьке.
Чисельність населення Южноукраїнська на теперішній час складає 39,2 тис. осіб.
Генеральний план міста розроблений у 1992 році проектним інститутом "Дніпродзержинськцивільпроект". Загальна площа міста становить 2,5 тис. га, яка поділена на 5 мікрорайонів та приватний сектор. Загальний житловий фонд міста становить 800 тис. м2
Норми утворення твердих побутових відходів для житлових будинків та для об'єктів невиробничої сфери м. Южноукраїнська затверджені рішенням виконавчого комітету Южноукраїнської міської ради від 26.05.2008 № 229. Середня диференційована норма утворення ТПВ в житловому секторі – 1,45 м3 на рік на 1 мешканця. Загальна розрахункова інтегрована норма утворення всіх видів побутових відходів складає 1,89 м3 на рік на 1 мешканця міста.
Загальні для міста річні обсяги утворення та вивезення на міський полігон (звалище) ТПВ усіх видів відходів становили у 2007 році 88 тис. м3.
Збирання, вивезення побутових відходів в місті та експлуатацію полігону (звалища) здійснює ТОВ "КРИСТИНА і Ко". Також в складі комунального підприємства „Житлово-експлуатаційне об’єднання” (далі КП ЖЕО) існує дільниця „Саночистки” з вузькоспеціальною технологією збору і засобами вантажно-розвантажувальних робіт. Вивіз ТПВ із житлового сектору здійснюється за планово-регулярною системою із встановленими маршрутами та графіками. Від інших об'єктів вивезення відходів здійснюється як за планово-регулярною, так і заявочною (за дзвінком) системою. ТОВ "КРИСТИНА і Ко" має 10 збиральних сміттєвозів із заднім (ручним) та боковим (за допомогою маніпуляторів) завантаженням малої та середньої вантажопідйомності (КО-413 та КО-431), а також 1 асенізаційну машину (КО-503 Б) на базі автомобілів ГАЗ та ЗІЛ виробництва Росії, більша частина яких на 100 % вичерпали свій ресурс і підлягають списанню.
Для первісного накопичення і тимчасового зберігання ТПВ використовуються незмінювані металеві сміттєзбірні контейнери, які через недосконалість, зношеність та несправність механізмів завантаження сміттєвозів часто деформуються та псуються. У висотних будинках контейнери розміщені в сміттєприймальних камерах, а в районах малоповерхової житлової забудови та об'єктах благоустрою – на контейнерних майданчиках групами чи поодинці (євроконтейнери). Частина контейнерів (близько половини від загальної кількості) є нестандартними (за конструкцією, розмірами та місткістю) і не мають кришок, що ускладнює їх експлуатацію. Внаслідок випадання атмосферних опадів підвищується вологість відходів і відбувається їх загнивання в теплий період року або примерзання відходів до дна і стінок контейнерів у морозну погоду. Ускладнюється вивантаження відходів у сміттєвози та практично унеможливлюється подальше сортування та перероблення відходів. Не здійснюється систематичне очищення, мийка та дезинфекція контейнерів, що погіршує їх санітарний стан, скорочує терміни використання.
Контейнерний парк міста включає більше 190 сміттєзбірних контейнерів. На базі КП ЖЕО зберігаються 212 нових контейнерів (для подальшого використання при заміні застарілих контейнерів на нові).
Діючий полігон (звалище) для захоронення ТПВ розміщений за 3,5 км від межі міста (в південному напрямку) на лівому березі р. Південний Буг, на прибережному підвищенні рельєфу (горизонтальному плато), за 2 км від берега річки. Глибина залягання ґрунтових вод 3 - 8 м. Підземні води захищені водотривкими шарами важких суглинків та глини товщиною 5-7 м на каоліновій та гранітній підстилці. Експлуатується полігон (звалище) з 1989 року. Загальна площа полігону (звалища) 5,5 га, в т. ч. ділянки складування – 3,8 га. На полігоні (звалищі) розміщено (у відповідності з паспортом місця видалення відходів /далі МВВ/ ) 775 тис. тонн відходів (2005 р.). На теперішній час здійснюється реконструкція полігону та проведені роботи щодо розширення ділянки складування на 0,5 га, з розрахунку додаткового розміщення річних обсягів відходів, що надходять на полігон (звалище) /проектант - "Промислово-екологічний союз "Донбас-Азов'я, ХХІ століття"/.
Через свою близькість до річки Південний Буг полігон (звалище) є потенційно екологічно небезпечним об'єктом, оскільки може спричинити забруднення фільтратними водами, насиченими токсичними забруднюючими речовинами важливої водної артерії України та значного джерела питного водопостачання південних міст.
Водночас полігон (звалище) є джерелом інтенсивного забруднення атмосфери біогазом (який утворюється внаслідок біологічного розкладання органічних компонентів відходів в анаеробних умовах) та продуктами його постійного горіння, в тілі звалища з виходом газів на поверхню.
Діючий полігон потребує невідкладної рекультивації та санації, як техногенно порушена територія.
Найважливішими проблемами сфери поводження з ТПВ в м. Южноукраїнську є наступні:
- моральна застарілість і фізична зношеність сміттєвозного транспорту;
- використання нестандартних (за розмірами та місткістю), деформованих і поламаних сміттєзбірних контейнерів;
- незадовільний санітарний стан стіттєпроводів висотних будинків, сміттєприймальних камер, сміттєзбірних контейнерів, контейнерних майданчиків;
- переповнення відходами існуючого полігону (звалища) та відсутність вільних площ для розміщення відходів;
- захоронення на полігоні (звалищі) у складі відходів значної кількості сировинно цінних компонентів, зокрема полімерів, які до того ж є особливо небезпечними для довкілля.

3.Основні напрями розв'язання завдань поводження з ТПВ
Сьогодні в більшості країн світу у поводженні з ТПВ набирає популярності перехід від стратегії складування їх на полігонах та сміттєспалювання до альтернативних напрямків вирішення цієї проблеми, які максимально знижують негативний вплив відходів на довкілля та забезпечують використання вторинної сировини відходів.
Практичний досвід знешкодження ТПВ у різних країнах світу свідчить про те, що не існує універсального методу, який би задовольняв усі сучасні вимоги санітарії, екології, економіки, ресурсозбереження та ринку. Цим вимогам та тенденціям розвитку світової практики найбільшою мірою відповідає впровадження комплексної системи збирання та утилізації ТПВ, яка, зокрема, забезпечує використання відходів як джерела вторинної сировини та енергії.
Якщо під час складування на полігонах та звалищах морфологічний склад ТПВ не впливає (або майже не впливає, за винятком наявності органічних компонентів) на технологію робіт, технічні показники та екологічний стан довкілля, то при промисловій переробці він має дуже важливе значення. Головними показниками якості відходів стають їх вологість, склад та співвідношення органічних і неорганічних речовин, вміст цінних компонентів вторинної сировини, теплотворність. В останні роки відбулися значні зміни у морфологічному складі ТПВ: збільшилася кількість полімерів, картону, паперу та значно менше стало харчових відходів. У зв’язку з цим постає питання про необхідність роздільного збирання окремих компонентів ТПВ як населенням, так і великими торговельними підприємствами, наприклад, супермаркетами, ринками. Ці підприємства, за умови матеріального заохочення, можуть збирати залишки тари та упаковки, харчові відходи, а також скло та ресурсноцінні фракції полімерів. Зарубіжний досвід засвідчує, що в тих країнах, де працює система роздільного збирання компонентів ТПВ, сміттєпереробні заводи працюють ефективніше.
На сьогодні в Україні особливо гостро постає проблема поводження з ТПВ, а конкретно – із залученням цих відходів у вторинне використання. Це пов'язане з нагальною необхідністю в економії та пошуку альтернативних джерел сировини та енергії, а також з гострими екологічними проблемами, які створюють зростаючі обсяги та новий склад ТПВ.
Умови м. Южноукраїнська, як об'єкта санітарного очищення:
Соціально-економічні умови:
– переважна більшість мешканців міста проживає в багатоквартирних (висотних та малоповерхових) житлових будинках і незначна частина - в секторі індивідуальної житлової забудови;
 місто переживає економічний спад, пов'язаний зі спадом виробництва, і зниження життєвого рівня населення, що може швидко змінитися на стрімкий розвиток з огляду на значний промисловий потенціал і соціально–економічну значимість міста;
 в місті є порівняно дешева робоча сила, високий рівень безробіття, немає притоку робочої сили, немає механічного та природного приросту населення, що може швидко змінитись на краще з розвитком виробництва;
 наслідками вказаних явищ є зниження обсягів утворення ТПВ та зміна їх складу, в якому стало менше харчових, великогабаритних та будівельних відходів.
Організаційні умови:
 організацію робіт із санітарної очистки і благоустрою та озеленення міста, збір і вивезення ТПВ здійснюють добре організовані спеціалізовані підприємства зі значним досвідом роботи, достатнім кадровим та технічним забезпеченням;
 сфері санітарної очистки та прибирання міста приділяється належна увага з боку органів міської влади.
Технологічні умови:
 в місті діє система заготівлі вторинної сировини населенням і значна частина її відбирається із ТПВ;
 єдиною технологією поводження з ТПВ в місті є їх збирання та вивезення на міський полігон (звалище);
Технічне забезпечення:
 місто має недостатню кількість контейнерів для збирання ТПВ, вони є нестандартними за розмірами і місткістю, до того ж їх якість є низькою, а утримання не відповідає сучасним санітарно–гігієнічним вимогам;
 місто має достатню кількість сміттєвозів, але значна їх частина є зношеними і морально застарілими, а тому спецпідприємство з перевезення ТПВ має труднощі з перевезенням ТПВ з міста на полігон (звалище);
Склад ТПВ:
 у складі ТПВ є велика кількість цінних компонентів вторинної сировини, які частково відбираються (переважно макулатура та метали) на стадії утворення відходів широкими верствами населення та тимчасово вільними (безробітними) мешканцями міста, діяльність яких є непривабливою і непродуктивною і може скорочуватись з підвищенням життєвого рівня населення;
 у складі змішаних міських ТПВ є значний вміст полімерів і скла, які є цінною вторинною сировиною, але не відбираються на стадії утворення відходів, а вивозяться та захоронюються на полігоні і є небезпечними довгостроковими забруднювачами оточуючого природного середовища;
 у складі ТПВ є значна кількість (30 - 40 % за масою) органічних компонентів рослинного походження, здатних до біологічного розкладання, які є основною причиною утворення на полігоні (звалищі) фільтрату, що може забруднювати ґрунтові води, та біогазу, який забруднює атмосферне повітря.
Міське звалище побутових відходів:
Ситуація з міським звалищем побутових відходів є відносно благополучною, однак вона має як позитивні, так і негативні сторони.
Позитивні сторони:
 звалище побутових відходів має відведену земельну ділянку, паспортизований як місце видалення відходів;
 гідрогеологічні умови звалища побутових відходів є відносно сприятливими, оскільки підземні води захищені водотривкими шарами важких суглинків і глин;
 звалище побутових відходів розміщене поблизу міста (за 3,5 км від його межі і 5 - 8 км від його центральної густонаселеної частини),

Негативні сторони:
 існуюча практика захоронення на полігоні в складі ТПВ органічних компонентів, здатних до біологічного розкладання, призводить до довгострокових (на 20 - 30 років і більше) проблем з фільтратом та біогазом і не узгоджується з сучасними українським та міжнародними екологічними вимогами, а також тенденціями ЄС стосовно обмежень на захоронення на полігонах ТПВ органічних компонентів;
 місцерозташування звалища побутових відходів є вкрай несприятливим для розміщення подібних об'єктів, оскільки воно розташоване всього за 2 км від берега річки Південний Буг, що може призводити до забруднення її вод фільтратними чи зливовими водами;
 крім того, у випадку захоронення на полігоні органічних компонентів ТПВ, вони вилучаються із природного кругообігу органічних речовин і втрачаються, як поживні речовини для рослин;
 практика захоронення на полігоні у складі ТПВ значної кількості цінних компонентів вторинної сировини не узгоджується із сучасними вимогами ресурсо- та енергозбереження;
 на звалищі побутових відходів відсутня система керованого відведення біогазу, що призводить до самовільного виходу і горіння біогазу на схилах полігону.
Аналіз стану санітарної очистки м. Южноукраїнська виявив наявність проблем, які потребують вирішення. Враховуючи екологічні, санітарні та економічні чинники, в м. Южноукраїнську доцільно впровадити комплексну систему, яка базується на вивезенні ТПВ з використанням збиральних сміттєвозів різних класів вантажності; заготівлі вторинної сировини, зокрема через мережу заготівельних пунктів (стаціонарних та пересувних), шляхом її вилучення на стадії утворення ТПВ; організації роздільного збирання деяких видів сировинно цінних компонентів ТПВ з подальшим їх сортуванням на спеціальній технологічній лінії (сміттєпереробному комплексі); глибокому переробленні ТПВ на сміттєпереробному комплексі з використанням термічних методів (газифікації або піролізу), компостування органічних компонентів, складуванням залишку, що не утилізується на спеціальному полігоні.
В цілому система поводження з ТПВ у м. Южноукраїнську має розвиватись за наступними напрямками:
- створення в м. Южноукраїнську сміттєпереробного комплексу;
- розширення і вдосконалення системи заготівлі вторинної сировини через мережу приймальних пунктів за участю широких верств населення;
- організація роздільного збирання відходів у місцях їх утворення та перевезення їх на сміттєпереробний комплекс;
- вилучення на сортувальній лінії сміттєпереробного комплексу корисних компонентів ТПВ та розподіл залишку на частини, що компостуються і не компостуються, а також горючу і негорючу фракції;
- перероблення горючої фракції (шляхом газифікації чи піролізу) з виробленням теплової і електричної енергії;
- компостування органічних компонентів ТПВ;
- компостування відходів зеленого господарства (садових) в суміші з осадами стічних вод;
- підготовку вторинної сировини для передачі споживачам;
- захоронення на полігоні залишків, що не підлягають захороненню та переробці.

4. Етапи виконання Програми та її основні заходи
Основні заходи Програми (наведені в додатках 1-9) передбачається здійснити у два етапи.
На першому етапі протягом 2008-2010 років планується здійснити наступне:
- реформування системи управління у сфері поводження з побутовими відходами;
- стабілізація фінансово-економічного стану та технічне переоснащення спеціалізованих підприємств, діяльність яких пов'язана із санітарним очищенням міста;
- забезпечення сприятливих умов для залучення інвестицій з метою технічного переоснащення системи санітарного очищення міста в цілому;
- забезпечення проведення моніторингу побутових відходів;
- розробка проекту та будівництво сміттєпереробного комплексу;
На другому етапі протягом 2010-2012 років планується здійснити наступне:
- застосування сучасних технологій та обладнання у сфері поводження з побутовими відходами;
- впровадження комплексної переробки та утилізації сировинно цінних компонентів побутових відходів і технологій ефективного використання побутових відходів як енергоресурсу;
- досягнення повсякденного систематичного санітарного очищення міста.
За результатами аналізу тенденцій розвитку сучасних технологій поводження з комунальними відходами, законодавчої бази сфери управління відходами, а також фінансово-економічних можливостей та інших специфічних умов міста були визначені першочергові невідкладні заходи для реалізації протягом 2008 - 2010 рр., а також перспективні заходи для реалізації протягом 2011 - 2012 рр.
До першочергових основних заходів віднесені наступні:
- оновлення в місті парків прибиральних, сміттєвозних та асенізаційних машин;
- оновлення (заміна та ремонт) сміттєзбірних контейнерів та належне облаштування контейнерних майданчиків на території міста;
- впровадження систематичного миття і дезинфекції контейнерів;
- розроблення проекту та рекультивації полігону для захоронення ТПВ;
- розширення сітки пунктів заготівлі вторинної сировини і організація приймання ними полімерних матеріалів (полімерної плівки, поліетиленових пляшок, пластмаси, хімічних джерел струму (ХДС) тощо);
- початок освоєння технології компостування відходів зеленого господарства в суміші з осадами стічних вод (ОСВ) міської каналізації;
- проектування та початок будівництва сміттєпереробного комплексу;
До основних заходів, які мають бути впроваджені на другому етапі, віднесені наступні:
- завершення освоєння технології компостування відходів зеленого господарства в суміші з осадами стічних вод міської каналізації;
- завершення будівництва та введення в дію сміттєпереробного комплексу;
- освоєння на сміттєпереробному комплексі технології поглибленої переробки відходів з освоєнням газифікації (або піролізу) горючих компонентів ТПВ, компостування органічних компонентів ТПВ;
- освоєння роздільного збирання окремих компонентів вторинної сировини в місцях утворення ТПВ з подальшим їх досортуванням та переробкою на сміттєпереробному комплексі;
- освоєння роздільного збирання в місцях утворення ТПВ органічних компонентів, здатних до біологічного розкладання, з подальшим їх компостуванням на сміттєсортувальному комплексі;
- освоєння технології переробки відібраних з ТПВ компонентів вторинної сировини в товарну продукцію (товарну сировину та товари широкого вжитку).
Терміни впровадження основних заходів при реалізації першого та другого етапу Програми наведені на малюнку 1 (додається).
Видаленням рідких побутових відходів (РВ) мають бути охоплені 100 % мешканців сектору індивідуальної забудови до кінця 2011 р. При цьому обов'язковою вимогою при погодженні проектів індивідуальної (котеджної та садибної) забудови має бути наявність герметичної вигрібної ями (чи септика) для РВ або підключення до системи міської каналізації. Щодо існуючої індивідуальної забудови то її також необхідно дообладнати герметичними вигрібними ямами для РВ. Мотивацією до створення герметичних вигрібних ям власниками будинків індивідуального сектору можуть бути приписи міської санітарно - епідеміологічної станції. Витрати на обладнання герметичних вигрібних ям для індивідуальних будинків пільгових категорій громадян можуть бути за рахунок міського бюджету, фондів екології, інших джерел фінансування.

5. Механізм забезпечення виконання Програми
Механізм виконання Програми, її реалізація, коригування відповідно до наявності фінансових та організаційних можливостей, розв’язання проблем, зазначених у Програмі, забезпечується шляхом співпраці Южноукраїнської міської ради та її виконавчого комітету з підприємствами (незалежно від форми власності), що здійснюють свою господарську діяльність у сфері санітарного очищення та поводження з ТПВ та в установленому порядку залучені до виконання цієї Програми.

6. Фінансове забезпечення виконання Програми
Орієнтовні обсяги фінансового забезпечення Програми наведені у додатку 2.
Фінансове забезпечення виконання Програми здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, у тому числі Державного фонду охорони навколишнього природного середовища, міського бюджету, коштів підприємств, установ та організацій, залучення приватного капіталу (за їх згодою), інвестицій, інших джерел фінансування.
Контроль за використанням бюджетних коштів, спрямованих на забезпечення виконання Програми, здійснюється у порядку, встановленому законодавством.

7. Очікувані результати
Виконання Програми дасть змогу:
7.1 зменшити шкідливий вплив побутових відходів на навколишнє природне середовище та здоров'я мешканців міста;
7.2 створити умови для очищення міста від забруднень, пов'язаних з побутовими відходами;
7.3 зменшити обсяги захоронення побутових відходів;
7.4 забезпечити виготовлення додаткової товарної продукції за рахунок утилізації ресурсоцінних компонентів побутових відходів;
7.5 упровадити нові технології у сфері поводження з побутовими відходами;
7.6 поліпшити якість обслуговування у сфері поводження з побутовими відходами;
7.7 перетворити сферу поводження з побутовими відходами на самоокупну та рентабельну галузь комунального господарства.

8. Реалізація заходів Програми та контроль за її виконанням
Загальне керівництво та контроль виконання Програми покладається на заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради, який координує діяльність в галузі житлово-комунального господарства. Організацію виконання робіт з реалізації заходів, передбачених Програмою, здійснюють керівники відповідних підрозділів міської ради.
Впровадження заходів Програми покладається на керівників підприємств, що здійснюють свою господарську діяльність у сфері поводження з побутовими відходами на умовах передбачених контрактом (статутом підприємства). Керівник підприємства здійснює свою діяльність шляхом розподілення обов'язків між працівниками підприємства відповідно до їх фахової підготовки та посад, які вони обіймають, щодо поточної роботи з реалізації Програми, а також систематичних засідань для взаємного інформування, обговорення та прийняття конкретних рішень. Реалізація заходів Програми здійснюється відповідно до термінів, механізмів та обсягів фінансування, запланованих у Програмі. У випадку невиконання заходів Програми у заплановані терміни через відсутність фінансування або з інших непередбачуваних причин, до Програми вносяться зміни в установленому порядку. При цьому проводиться детальний аналіз причин зриву виконання Програми та розробляються оргвисновки, спрямовані на подальше обов'язкове виконання всіх запланованих заходів Програми у встановлені терміни.

Версiя для друку